напылить

1) на что, во что - напорошити, накурити, напилити, (о мног.) понапорошувати, понакурювати, понапилювати на що, в що. -лить на книги - напорошити на книжки. Ветром -лило в комнаты - вітром напорошило до покоїв;

2) (поднять пыль) збити пил (порох, куряву), напорошити, накури[і]ти, напилити. [Вівці збили таку куряву, що й світа не видно (Мирг.). Одійдіть, бо я тут накурів, - замітав мітлою (Звин.)];

3) (пустить пыль в глаза) ману пустити (напустити), туману напустити (о мног. понапускати) кому и на кого;

4) (накричать) нагаласувати, нарепетувати, (нагорячиться) нагарячитися. Напылённый - напорошений, накурений, напилений. -ться -

1) напорошитися; бути напорошеним, понапорошуваним и т. п.;

2) (вдоволь) напорошитися, накури[і]тися, напилитися; попокури[і]ти, попопилити (досхочу); назбиватися куряви, попозбивати куряву и т. п.; срв. Пылить.

* * *

I напыл`ить

напили́ти, напороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, накурі́ти, -рю́, -риш

II техн.

напили́ти (метал на пластик)